AeroMobil 3.0: літаючий автомобіль словаків і те, що сталося потім

29 жовтня 2014 року на фестивалі Pioneers у Відні словацька компанія AeroMobil показала третє покоління свого літаючого автомобіля зі складаними крилами.

Що показали у 2014 році

Параметр	Значення
Мотор	Rotax 912
Швидкість на трасі	160 км/год
Швидкість у небі	200 км/год
Запас ходу по шосе	875 км
Запас ходу в повітрі	700 км

Для зльоту потрібно кілька сотень метрів вільної смуги. Серійних строків автори не називали.

Від 3.0 до закриття компанії

• 8 травня 2015 року. Прототип 3.0 розбився під час випробувального польоту біля Нітри, пілот вижив.
• 2017 рік. На Top Marques у Монако компанія показала оновлену модель 4.0 і відкрила попередні замовлення.
• 20 лютого 2023 року. За Вікіпедією, компанія не знайшла нового фінансування й закрилася після близько 25 мільйонів євро інвестицій.

Серійних автомобілів покупцям вона не передала.

Двадцять років до третьої версії

Над машиною працювала команда в Братиславі. Її вели співзасновники Штефан Клейн і Юрай Вакулік, радником був винахідник Дін Кеймен. За даними Вікіпедії, перша версія належить до 1990–1994 років, друга розвивалася до 2010-го, а проміжна 2.5 вперше піднялася в повітря у 2013 році. У версії 3.0 уже були складані крила й обтічники навколо коліс. Каркас зробили сталевим і закрили вуглепластиком.

Чотири версії машини

Версія	Роки	Що це було
1.0	1990–1994	початкова концепція
2.0	1995–2010	розвиток концепту
2.5	2010–2013	попередній прототип, перший політ 2013 року
3.0	2014–2017	перша публічна демонстрація в жовтні 2014-го

Ранні версії не мали складаних крил. Задум полягав у тому, щоб апарат міг перетворюватися з автомобіля на літак.

Розміри й місткість 3.0

• довжина близько 6 метрів;
• розмах крил 8,32 метра, ширина зі складеними крилами 2,24 метра;
• маса порожнього апарата 600 кілограмів;
• двомісна кабіна;
• мотор Rotax 912 потужністю 100 кінських сил.

Для безпеки розробники планували балістичний парашут.

Аварія 8 травня 2015 року

Під час випробувального польоту над аеродромом Нітра біля Янікоців прототип увійшов у штопор. Пілот Штефан Клейн випустив балістичний парашут, але під час спуску апарат розбився й отримав серйозні пошкодження. Сам Клейн обійшовся легкими травмами й вийшов з кабіни сам. У червні 2015 року компанія повідомила, що будує новий прототип.

У березні 2015 року Вакулік називав потенційними покупцями заможних любителів суперкарів і польотів. Після аварії компанія сподівалася на перші поставки до 2018 року.

Інвестор і виробнича версія

6 квітня 2016 року AeroMobil залучила 3 мільйони євро від приватного інвестора Патріка Гесселя, засновника компанії c2i. Вона виготовляє деталі з композитних матеріалів для авіації та автомобілів.

20 квітня 2017 року на Top Marques у Монте-Карло показали виробничу модель. Попередні замовлення компанія обіцяла відкрити до кінця року на «обмежену першу серію». Планували не більше 500 машин, а перші 25 замовників отримали б статус «Founders Edition».

Ідею нового виду транспорту у 2014 році розвивала й Google: компанія показала безпілотний прототип Firefly без керма й педалей.