Автобус на паливі з водоростей: що сталося з японським проєктом

У 2014 році японські Isuzu та Euglena запустили автобус на дизельному паливі з добавкою, отриманою з мікроводоростей. Дослід почався з заводського маршруту. Через кілька років паливо компанії Euglena випробували і на міських автобусах Токіо.

Як почався дослід

Isuzu виробляє автобуси та вантажівки, а Euglena працювала з мікроводоростю евглена. У червні 2014 року компанії оголосили спільний проєкт DeuSEL. Першим транспортом став автобус, що возив людей між заводом Isuzu у Фудзісаві та станцією Шьонандай. Регулярну роботу на новій суміші призначили на 1 липня.

Компанії хотіли створити біодизель, який можна було б використовувати у чистому вигляді без додаткового навантаження на двигун. Euglena мала розробляти й виробляти паливо, а Isuzu оцінювала його придатність. Технологію планували довести до практичного застосування до 2018 року.

Від автобуса у Фудзісаві до токійських депо

Рік	Подія
2018	завершили будівництво демонстраційного заводу, за повідомленням уряду Японії
2019	звичайні автомобілі на цьому біопаливі показали на дорогах під час заходу, пов’язаного із самітом G20
2020	паливо демонстраційного заводу відповідало стандарту ASTM D7566, почали виробляти біопаливо й для літаків
січень 2023	запуск 58 автобусів токійського депо на паливі SUSTEO

Випробування на семи маршрутах планували приблизно на місяць. Компанія пояснювала, що паливо з біомаси можна використовувати без зміни двигунів автобусів.

SUSTEO має ширший набір можливих складників: серед них використана харчова олія та олія з евглени. Тому запуск токійських автобусів показує застосування біопалива компанії, але не означає, що всі вони працювали лише на водоростях або що паливо замінило звичайний дизель у всьому місті.

Що таке евглена

Евглена діаметром приблизно 0,05 міліметра, 50 мікронів. За даними уряду Японії, вона поєднує властивості рослини й тварини, тому дуже поживна. Через цю поживність її люблять їсти й інші мікроорганізми, і це ускладнює вирощування. Euglena Co. першою у світі навчилася вирощувати мікроводорість у великих обсягах просто неба.

Усе почалося, коли майбутній керівник компанії Міцуру Ідзумо ще студентом поїхав у Бангладеш. Там приблизно 5,5 мільйона дітей віком до п’яти років, тобто 36%, відстають у рості через недоїдання. Спочатку він отримував на місяць стільки евглени, скільки це одне-два зернятка рису. Після кількох років досліджень компанія вийшла на великі обсяги. Вона отримала сертифікат халяль у 2013 році. У 2014-му запустила програму «Генкі»: безкоштовне печиво з евгленою для бангладешських дітей. Шести штук вистачає на добову норму поживних речовин, а за шість років роздали понад 9,5 мільйона пачок.

Чому паливо, а не їжа

Паливо з евглени виробляють із олії, яку мікроводорість накопичує під час росту. Її витягують і переробляють разом з іншою сировиною. Таке пальне придатне для вантажівок, автобусів і літаків. Вуглекислий газ під час згоряння виділяється, але водорість поглинула його з повітря, тому викидів менше, ніж від викопного пального.

Біопаливо з кукурудзи чи цукрової тростини тисне на попит на їжу та підвищує ціни. З евгленою цієї проблеми немає. Її можна вирощувати навіть у пустелях, що важливо для бідних на ресурси країн, зокрема Японії.

Демонстраційний завод збудували у 2018 році. Після дворічного пробного періоду він мав повністю запрацювати в 2020-му. В Україні до автобусів перейшов запорізький ЗАЗ.