Найкращі двигуни Ward’s 2015: маленькі мотори, V8 і шлях до електрифікації

У десятці Ward’s 2015 електромотор BMW i3 опинився поруч із V8 Corvette. Що оцінювали редактори і як змінився їхній вибір до 2026 року?

BMW i3, модель із силовою установкою серед переможців Ward’s 2015
Фото: Dietmar Rabich, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons, кадровано.

Поставте поруч BMW i3 і Dodge Challenger Hellcat. Один їде на електриці, інший має 707 к.с. і величезний бензиновий мотор. У десятці найкращих силових установок Ward’s 2015 знайшлося місце обом. Такі добірки цікаві: вони дають привід подивитися під капот і запитати, як настільки різні машини заслужили місце в одному списку.

Річ у тім, що редактори оцінювали роботу силової установки в машині, а не просто розмір двигуна. Маленький турбомотор, V8 і електропривід мали різні завдання. Через роки електрична частина з’явилася в усіх переможців, але V8 зі списку не зник. Мотор варто оцінювати разом із машиною.

Десять переможців без першого місця

WardsAuto оголосило десятку 10 грудня 2014 року. Це премія 2015 року, хоча назви машин оприлюднили наприкінці попереднього. Список ішов за абеткою, без місць від першого до десятого. Тож сказати, що i3 переміг Hellcat або навпаки, за цим переліком не можна.

Премія існує з 1995 року, а випуск 2015-го став 21-м. Допускали нові або суттєво перероблені силові установки в автомобілях, які продавалися у США. Гранична базова ціна становила 60 тисяч доларів. Це важлива межа: оцінювали машини певного ринку й ціни того часу, а не всі двигуни, які тільки можна купити.

Вісім редакторів їздили на претендентах у жовтні й листопаді 2014 року в околицях Детройта, зокрема у звичайних щоденних поїздках. Вони враховували потужність, момент, технології, витрату пального, шум і вібрації. Рекордні 15 турбочетвірок змагалися між собою, але місця в десятці знайшлися й для зовсім інших рішень.

Це правильний підхід. Потужність у характеристиках легко порівняти, а за кермом хочеться зрозуміти ще й те, як машина реагує та скільки пального просить. Втім, це тести редакторів, а не ресурсні випробування. За їхнім вибором не можна визначити, скільки кожен вузол пропрацює без ремонту.

Від літра до восьми циліндрів

Chevrolet Corvette Stingray мав 6,2-літровий V8: зі спортивним вихлопом він видавав 460 к.с. З восьмиступінчастим автоматом редактори отримали понад 20 миль на американський галон, тобто менш як приблизно 11,8 л/100 км. Dodge Challenger SRT Hellcat із нагнітачем мав 707 к.с. Кожен редактор досяг щонайменше 15 миль на галон, або не більше приблизно 15,7 л/100 км. Ці цифри цікаві поруч: різницю в потужності видно відразу, а витрата залежить ще й від поїздки.

На іншому кінці стояла Ford Fiesta з літровим трициліндровим турбомотором на 123 к.с. і без балансирних валів. Один із суддів отримав 38,9 милі на галон, близько 6,0 л/100 км. Mini Cooper із трьома циліндрами навіть за запальної їзди показував не менш як 30 миль на галон, тобто не більше приблизно 7,8 л/100 км. У США його ціна починалася менш ніж із 20 тисяч доларів, утричі нижче граничної ціни конкурсу.

Вимагати від Fiesta звуку Hellcat не варто. Вдалий вибір: маленький мотор може отримати визнання поруч із великим, якщо добре виконує свою роботу. А V8 має право залишатися V8, коли покупець хоче саме його.

Ram 1500 EcoDiesel запропонував третій шлях: трилітровий дизель V6 із витратою близько 24 миль на галон у змішаному циклі, приблизно 9,8 л/100 км. За нього просили на 4 тисячі доларів більше, ніж за базовий V6. Різницю в ціні покупець мав оцінювати разом із витратою, а не окремо від неї.

Чотири переможці вже були в списку попереднього року: V8 Corvette, трициліндрова Fiesta, дизель Ram і мотор Volkswagen Golf. Добре рішення не стає гіршим тільки тому, що його вже відзначали.

Турбочетвірки та інший спосіб їхати

Серед п’ятнадцяти турбочетвірок до переможців увійшли три. У Subaru WRX дволітровий опозитний мотор досягав піку моменту вже від 2000 об/хв. Volkswagen Golf із двигуном 1,8 мав 170 к.с. і 271 Нм, а редактори отримали понад 33 милі на галон, тобто менш як приблизно 7,1 л/100 км. Volvo S60 T5 пропонував 240 к.с. і до 32 миль на галон, приблизно 7,4 л/100 км у найкращому з наведених результатів.

Ці числа показують різні пріоритети: у WRX увагу привертає момент на невисоких обертах, у Golf поруч із потужністю стоїть витрата. На ці числа цікаво дивитися, хоча самі цифри ще не розкажуть, яка машина сподобається конкретному водієві.

BMW i3 пішов іншим шляхом. Його електромотор мав 127 кВт, або 170 к.с., і 249 Нм. До приблизно 97 км/год (60 миль/год) машина розганялася за 7 секунд. Це результат до американської позначки швидкості, до сотні його не прирівнюємо. Опціональний бензиновий генератор об’ємом 0,7 л збільшував запас ходу до приблизно 241 км. На папері i3 має стільки ж кінських сил, як Golf, але спосіб отримати їх тут інший. Електропривід у такій компанії зовсім не дивує.

Hyundai Tucson FCV привіз у десятку першу систему на паливних елементах: водень перетворювали на електрику для приводу. Машина була доступна лише в Каліфорнії, а мережа водневих заправок лишалася слабкою. Тут важлива й інфраструктура: нагорода інженерам не додає заправки на потрібному водієві маршруті. Гарна ідея під капотом має працювати і за межами гаража.

У цій десятці цікаво не обирати між V8 та електрикою, а дивитися, як кожен вирішує своє завдання.

Електрифікація дісталася й Corvette

У списку Wards 2026 року, оголошеному 13 жовтня в Детройті, всі десять переможців мали електрифіковані силові установки. Вперше серед них не було машини, яка працює тільки на двигуні внутрішнього згоряння. Але електрифікований не означає суто електричний: у списку є і машини з бензиновими двигунами.

Чотири переможці були електромобілями: Mercedes-Benz GLC 400 4Matic Electric, Rivian R2 Performance, Subaru Trailseeker і Volvo EX60 P10 AWD. Ще чотири були гібридами: Corvette ZR1X, Hyundai Palisade Hybrid, Nissan Rogue Hybrid і Porsche 911 Carrera GTS T-Hybrid. Два плагін-гібриди доповнили десятку: BMW M5 Touring і Toyota RAV4 PHEV GR Sport.

Претендентів було 26. На американському ринку ціни починалися з 43 035 доларів за Rogue Hybrid і сягали 242 060 доларів за Corvette ZR1X. Розкид великий: у десятці опинилися машини для дуже різних покупців. Порівнювати ці суми з лімітом конкурсу 2015 року без урахування різних років не варто.

У повідомленні GM від 6 листопада 2026 року добре видно цей поворот: Corvette ZR1X поєднав бензиновий V8 із двома турбонагнітачами та електромотор на передній осі. У 2015-му електромотор i3 стояв у списку поруч із V8 Corvette. У 2026-му електромотор і V8 зустрілися вже в одному Corvette. Такий союз цікавіший за суперечку, який тип двигуна правильний. Електрика має робити машину кращою.

Джерела

  1. WardsAuto: Variety Distinguishes 2015 Ward’s 10 Best Engines, 10 грудня 2014
  2. General Motors: Corvette ZR1X у переліку Wards 2026, 6 листопада 2026
  3. WardsAuto: історичний зсув, переможці 2026 року, 13 жовтня 2026